З 139 країн, які домовились про новий глобальний мінімальний податок у четвер щодо міжнародної податкової реформи, 9 відсутні. Серед них троє є членами Європейського Союзу (Ірландія, Угорщина, Естонія), дві - африканські країни (Кенія, Нігерія) і дві, як відомо, є фіскальними притулками (Барбадос-Сен-Вінсент та Гренадини). Крім того, Перу, яка утрималася від підписання за відсутністю уряду, та Шрі-Ланка.
Але те, що привертає увагу наших експертів, - це відсутність Ірландії, податкова ставка якої - 12,5%, але насправді ближча до 2 - 3% - заробила стан, залучивши на своєму ґрунті мільярди доларів прибутку від американських корпорацій. Ірландський уряд давно проти такої реформи. За його розрахунками, створення мінімальної ставки податку на прибуток підприємств призведе до втрати податкових надходжень від 2 до 2,4 млрд. євро в бюджеті Ірландії, або п'яту частину загальних надходжень податку на прибуток підприємств.
Тим часом Естонія та Угорщина є останніми країнами Східної Європи, які вчинили опір. У пострадянські часи ці країни загалом брали участь у стратегії, спрямованій на вигідне оподаткування залучення інвестицій від компаній, які потребують робочої сили з низькою доданою вартістю. Таким чином, Угорщина має номінальну ставку податку 9,5%. Зі свого боку Естонія звільняє від усіх податків прибуток, який не розподіляється, інакше застосовується ставка 20%. "Ці країни неохоче порушують свою модель розвитку", - вказує джерело, знайоме з цим питанням. Таким чином, під час переговорів Естонія вимагала можливості не оподатковувати нерозподілений прибуток протягом 4 років. Вони виступили проти припинення неприйнятності.
Барбадос-Сент-Вінсент і Гренадини - це дві останні країни з дуже низьким оподаткуванням, щоб не відбуватись. Вони ризикують опинитися в ізоляції, оскільки підписані не лише всі основні економіки, але й багато надійних податкових гаваней, таких як Бермудські острови, Кайманові острови та Британські Віргінські острови. Тим часом Нігерія та Кенія є членами G24, яка представляє інтереси країн, що розвиваються.
Вони критикують той факт, що 1 стовп реформи щодо розподілу прав на оподаткування надлишкового прибутку транснаціональних корпорацій стосується лише сотні компаній. Вони хочуть збільшити кількість. Однак угода передбачає це, але з далеким горизонтом. Через 7 років положення про огляд може дозволити знизити поріг глобального обороту відповідних компаній до 10 млрд доларів проти 20 млрд доларів сьогодні.
